Projects:

Plastics, Chemicals and Health

Люди піддаються впливу токсичних хімічних речовин на кожній стадії життєвого циклу пластику.

Пластик виготовляється з викопного палива (нафти, газу, вугілля) та сотень хімічних речовин. Пластик та біопластик не існують без хімікатів. Шкідливі хімічні речовини виділяються на кожному етапі життєвого циклу пластику – від видобутку нафти до виробництва пластику, транспортування, використання та його утилізації або викидання.

Загрози для здоров’я

Пластик знаходять усюди: у питній воді, їжі та повітрі, і навіть у нашій крові, легенях, мозку та плаценті у жінок. Хімічні речовини у пластику пов’язують зі зниженням фертильності у чоловіків та жінок, збільшенням кількості випадків переривання вагітності, вроджених вад у дітей, серцевими захворюваннями та різними формами ракових захворювань. 

Деякі з токсичних хімічних речовин у пластику є стійкими органічними забруднювачами (СОЗ, англ. POP – persistent organic pollutants), деякі – ендокринними руйнівниками (англ. EDCs – endocrine disrupting chemicals), а інші – хімічними речовинами, які, як вже доведено або підозрюється, спричиняють серйозні проблеми зі здоров’ям. 

Ендокринні руйнівники – це природні або штучно створені хімічні речовини, які можуть імітувати, блокувати або впливати на гормони організму, що є частиною ендокринної системи. Вони порушують нормальне функціонування гормональної системи, що призводить до захворювань, затримок розвитку та інших ризиків для здоров’я.

Хімічні речовини можуть додавати у пластик під час виготовлення, або вони можуть потрапляти у пластик під час переробки, або поглинатися з довкілля. Інші матеріали, такі як біопластик або папір, також можуть містити велику кількість токсичних хімічних речовин.

Бісфеноли використовуються у медичних приладах, іграшках, харчових контейнерах та одноразових стаканах. Епоксидні смоли, виготовлені з бісфенолів, зазвичай використовуються всередині контейнерів для консервованих продуктів та напоїв. Бісфеноли можуть призводити до ендокринних, імунних та онкологічних захворювань, зокрема раку простати, раку молочної залози, зниження якості сперми, раннього статевого дозрівання тощо.

Вогнезахисні речовини: Фосфаторганічні антипірени додаються до пластику для запобігання або уповільнення горіння. Вони також часто використовуються як пластифікатори у споживчих товарах та будівельних матеріалах, зокрема комп’ютери, телефони, іграшки, подушки, матраци та ін. Ці речовини пов’язують з репродуктивними порушеннями, раковими захворюваннями, порушеннями неврологічного розвитку, ендокринними та аутоімунними захворюваннями.

Пер- та поліфторалкильні речовини (ПФАР, PFAS) – це клас, що складається з понад 12 000 хімічних речовин, що використовуються в промисловому застосуванні та споживчих товарах, включаючи пластикову упаковку для харчових продуктів та біопластикові контейнери для їжі та напоїв. Через їхню стійкість у довкіллі вони отримали назву «вічні хімікати». ПФАР пов’язують з порушеннями роботи печінки та нирок, репродуктивної системи та порушеннями розвитку, порушеннями імунної системи та деякими види раку.

Фталати широко використовуються в пластику, зокрема в ПВХ (поливинилхлорид), для підвищення гнучкості та довговічності матеріалів, а також у матеріалах, що контактують з харчовими продуктами, засобах особистої гігієни, ароматизаторах та ін. Фталати пов’язують з репродуктивними, неврологічними та розвитковими порушеннями, а також зі зниженням фертильності, особливо у чоловіків. Плід в утробі матері, немовлята та маленькі діти особливо вразливі до впливу фталатів.

Інші загальновідомі хімічні речовини для пластику включають термостабілізатори та УФ-стабілізатори, формальдегід, меламін, алкілфеноли, барвники тощо.

Мікро- і нанопластик

Мікропластик має довжину від одного мікрометра до п’яти міліметрів, а нанопластик – менше одного мікрометра. Мікро- та нанопластик постійно виділяється зі споживчих товарів під час виготовлення, транспортування, використання, переробки та після викидання. Крім того, мікро- та нанопластик навмисно додають до деяких засобів особистої гігієни. 

Вплив на здоров’я людей відбувається через контакт зі шкірою забруднене повітря (зокрема, вдихання пилу), воду, ґрунт та харчовий ланцюг (коли частинки містяться в їжі, наприклад, рибі). З огляду на обсяги пластикових матеріалів, що виробляються та використовуються по всьому світу, потенціал шкоди для здоров’я людини та навколишнього середовища є величезним.

Мікро- і нанопластик в організмі людини може призводити до запалень, генотоксичності, оксидативного стресу, апоптозу та некрозу, що пов’язані з безліччю наслідків для здоров’я, як-от ракові та серцево-судинні захворювання, запальні захворювання кишківника, діабет, ревматоїдний артрит, хронічні запалення, аутоімунні захворювання, нейродегенеративні захворювання та інсульт.

Висновки

• Дослідити вплив на здоров’я всіх можливих комбінацій десятків тисяч хімічних речовин практично неможливо. Проте вже існує достатньо досліджень, щоб стверджувати, що пластик наносить значну шкоду здоров’ю людей, як через вплив самих частинок мікро- та нанопластику, так і пов’язаних із ним хімічних речовин.
• Особисто ми можемо зменшити негативний вплив на наше здоров’я лише частково через побутові зміни, а решту маємо вимагати від виробників та влади. Тому не варто перекладати всю відповідальність за вирішення проблеми на споживачів за вибір, який вони роблять, купуючи товари. 
• Вирішення проблем пов’язаних із пластиком та біопластиком вимагає використання концепції життєвого циклу. Важливо комплексно розуміти ризики для здоров’я людей, їх добробуту та довкілля на всіх етапах від видобутку до викидання, щоб ми не створювали ще більших та складніших екологічних проблем, намагаючись вирішити цю.
• Враховуючи об’єми пластику, що щорічно виготовляється та плани нафтохімічної індустрії стосовно розширення виробництва, в першу чергу, слід інвестувати у рішення, які передбачають зменшення виробництва пластику та законодавчі обмеження використання хімічних речовин.

Детальніше:

Дослідження “Пластик і Здоров’я: Прихована ціна пластикової планети”

Дослідження іноземними мовами