Новина:

Краще ніякого договору, аніж “ніякий” договір

Перемовини ООН щодо Глобального Договору про Пластик (Global Plastic Treaty), що проходили в Женеві 4-15 серпня, завершилися без підписання договору завдяки росії та іншим нафто- газодобувним країнам.

Після трьох років перемовин і шести міжнародних зустрічей, представники 183 країн зустрілися, щоби остаточно домовитися про безпрецедентний договір, який має допомогти вирішити кризу забруднення пластиком та зберегти здоров’я людей.

За день до закінчення перемовин, процес зайшов у глухий кут, коли близько 100 країн, які відстоюють амбітний договір, зокрема країни ЄС, Великобританія, Австралія, Канада, багато країн Тихоокеанського регіону та регіонів Африки та Латинської Америки, відкинули запропонований текст договору як “неприйнятний”.

З тексту, над яким кілька років працювали науковці, активісти, представники урядів країн, промисловості та інші стейкхолдери, в останній момент виключили статті про вплив на здоров’я та заходи з обмеження виробництва пластику і використання шкідливих хімічних речовин.

Чому це важливо?

На сьогоднішній день існує достатньо досліджень, щоб стверджувати, що пластик загрожує здоров’ю людей. В першу чергу, оскільки пластик виготовляється з нафти і газу та тисяч токсичних хімічних речовин. Пластик знаходять усюди: у питній воді, їжі та повітрі, і навіть у нашій крові, легенях, мозку та плаценті у жінок.

Науковці і лікарі в усьому світі б’ють на сполох, адже хімічні речовини у пластику пов’язують зі зниженням фертильності у чоловіків та жінок, збільшенням кількості випадків переривання вагітності, вроджених вад у дітей, серцевими захворюваннями та різними формами раку. 

Міжнародний договір мав створити умови для зменшення впливу пластику на здоров’я людей та екосистем, оскільки існуюче законодавство має доволі слабкі обмеження. Зокрема завдяки зменшенню виробництва пластику та забороні шкідливих хімічних речовин, а також обов’язковому до виконання статусу договору замість добровільного.

Проте представники хімічної промисловості та лобісти деяких промислових груп, присутність яких на перемовинах перевищує присутність представників громадського сектору та науковців аж в чотири рази, виступають проти таких обмежень.

Група країн, які виступають проти зменшення виробництва, включає великі нафтодобувні країни, зокрема Саудівську Аравію, Іран, росію та Кувейт, разом із підтримкою США. Вони аргументують це необхідністю пластику для збереження здоров’я людей та недостатньою дослідженностю можливої шкоди. Натомість, вони пропонують добровільно сконцентруватися на рішеннях, які буцімто дозволять вирішити проблему відходів, без згадки про вплив на здоров’я, зменшення видобутку викопного палива та виробництва пластику.

Оскільки 99% пластику на сьогодні виготовляється з нафти та газу, ці нафто- та газовидобувні країни мають очевидну зацікавленість у збереженні статус-кво виробництва пластику і хімічних речовин та залежності від них. Наприклад, пластик, виготовлений з російського газу і нафти – це корм для їх військової машини у війні проти України.

Що далі?

Оскільки договору не вдалося досягнути, Програма ООН з навколишнього середовища (UNEP) має визначити дату та місце наступної міжнародної зустрічі для продовження перемовин.

Фото: Break Free From Plastic